Тексти для перевірки техніки читання для 1-4 класів

1 клас
Дичка
Росла в лісі дика яблуня.	5 слів
Восени впало з неї яблучко.	10 слів
Пташки подзьобали його. Одне	14 слів
зернятко сховалося в землю.	18 слів
Зиму пролежало під снігом.	22 слова
Навесні стало проростати. Вниз	26 слів
пустило корінець, а вгору стебло	31 слово
з листочками.	33 слово
Радіє сонцю молода яблунька.	37 слів
(за К. Ушинським)

 

1.   Де росла яблуня?

2.   Що сталося з одним із її зерняток?

3.   Чому молода яблунька радіє сонечку?

 

1 клас

Дичка

Росла в лісі дика яблуня.

Восени впало з неї яблучко.

Пташки подзьобали його. Одне

зернятко сховалося в землю.

Зиму пролежало під снігом.

Навесні стало проростати. Вниз

пустило корінець, а вгору стебло

з листочками.

Радіє сонцю молода яблунька.

(за К. Ушинським)’

4.    

2 клас
Що найтяжче журавлям?
Тихого осіннього вечора на узліссі	5 слів
сіли відпочивати журавлі. Вони летіли	10 слів
в теплий край. Притулилися журавлі	15 слів
до білокорої берези та й курличуть щось	22 слова
тихо-тихо.	24 слова
– Що найтяжче журавлям? – питає	28 слів
Береза.	29 слів
– Дорога тяжка, – відповідає	32 слова
найстарший журавель. – Та не дорога нам	38 слів
найтяжча.	39 слів
– А що ж вам найтяжче? – дивується	45 слів
Береза.	46 слів
– Найтяжче нам жити кілька місяців	51 слово
на теплій ріці. Називається вона Ніл.	57 слів
Немає там ніколи зими. Вічно цвітуть	63 слова
квіти…	64 слова
– То чому ж там найтяжче? – ще	70 слів
більше дивується Береза.	73 слів
– Бо то нерідна земля, – каже	78 слів
найстарший журавель. – Бо немає там тебе	84 слова
білокора Береза.	86 слів
(В. Сухомлинський)

 

1.   Куди мандрували журавлі?

2.   Де вони зупинилися?

3.   Що було найтяжче журавлям?

4.   Чому журавлі не залишилися в теплому краї?

 

2 клас

Що найтяжче журавлям?

Тихого осіннього вечора на узліссі

сіли відпочивати журавлі. Вони летіли

в теплий край. Притулилися журавлі

до білокорої берези та й курличуть щось

тихо-тихо.

– Що найтяжче журавлям? – питає

Береза.

– Дорога тяжка, – відповідає

найстарший журавель. – Та не дорога нам

найтяжча.

– А що ж вам найтяжче? – дивується

Береза.

– Найтяжче нам жити кілька місяців

на теплій ріці. Називається вона Ніл.

Немає там ніколи зими. Вічно цвітуть

квіти…

– То чому ж там найтяжче? – ще

більше дивується Береза.

– Бо то нерідна земля, – каже

найстарший журавель. – Бо немає там тебе

білокора Береза.

(В. Сухомлинський)

5.    

3 клас
Як чумаки по сіль їздили
Про те, шо чумаки їздили по сіль до	8 слів
Азовського та Чорного морів, знають усі.	14 слів
Чумацтвом займалися, здебільшого, вільні	18 слів
селяни та козаки.	21 слово
Взимку чумаки лагодили спеціальні	25 слів
вози, звані мажами, доглядали волів.	30 слів
Тільки-но висихала земля навесні й наставали	36 слів
теплі сонячні дні, вирушали вони в дорогу.	42 слова
Кожен чумак брав із собою кілька пар	49 слів
волів, запряжених у мажі. Чумацькою	54 слова
ватагою керував старший чумак. Він добре	60 слів
мусив знати дорогу й місця, де можна було	68 слів
заготовити сіль.	70 слів
Чумаки запасалися харчами, переважно,	74 слова
пшоном та смальцем. З одягу брали чоботи	81 слово
зі шкіри, вовняні свити і пару сорочок та	89 слів
штанів.	90 слів
Мандрівка на південь України тривала	95 слів
близько місяця. Кілька століть в Україні	101 слово
проіснував чумацький промисел.	104 слова

 

1.   Куди їздили чумаки по сіль?

2.   Як вони готувалися до мандрівки?

3.   Скільки існував чумацький промисел?

 

3 клас

Як чумаки по сіль їздили

Про те, шо чумаки їздили по сіль до

Азовського та Чорного морів, знають усі.

Чумацтвом займалися, здебільшого, вільні

селяни та козаки.

Взимку чумаки лагодили спеціальні

вози, звані мажами, доглядали волів.

Тільки-но висихала земля навесні й наставали

теплі сонячні дні, вирушали вони в дорогу.

Кожен чумак брав із собою кілька пар

волів, запряжених у мажі. Чумацькою

ватагою керував старший чумак. Він добре

мусив знати дорогу й місця, де можна було

заготовити сіль.

Чумаки запасалися харчами, переважно,

пшоном та смальцем. З одягу брали чоботи

зі шкіри, вовняні свити і пару сорочок та

штанів.

Мандрівка на південь України тривала

близько місяця. Кілька століть в Україні

проіснував чумацький промисел.

4.    

4 клас
У лісі
Улянка повільно глянула й вперше	6 слів
помітила, що ліс її любий уже прибрався в нову	15 слів
чарівну одежу.	17 слів
Як же хороше засвітилися очі у дівчинки, як	25 слів
глибоко вдихнула вона осіннє терпке повітря!	31 слово
Здрастуйте, сестри-берізки, вас не впізнати	37 слів
сьогодні! Чи ви це, мої білокорі?	43 слова
Прислухалась Улянка. Тільки струмок	47 слів
у тиші дзюрчить.	50 слів
Довго б отак сидіти із заплющеними очима	57 слів
та слухати, коли ж це дві сороки прилетіли	65 слів
й заскрекотали на дубі: «Чи скорро, старра,	72 слова
буррю стрічати? Чи скорро, старра?» А друга:	79 слів
«Не старра я, сестро! Не старра!»	85 слів
Жолудь зірвався, застукав по гілках, сердито	91 слово
Забубонів: «Буду бити вас обох, білобокі! Буду	98 слів
бити вас обох, білобокі!»	102 слова
Ось ти яка, осінь у лісі!	108 слів
Улянка підвелася, підхопила книжки і,	113 слів
перейшовши через струмок по сухій деревині,	119 слів
звернула зі стежки.	122 слова
Осіннє лагідне сонце востаннє пригрівало	127 слів
старі липи.	129 слів

1.   Яким побачила Улянка ліс?

2.   Кого Улянка привітала?

3.   Що почула Улянка від сороки?

4.   Що бубонів жолудь?

5.   Якою була осінь?

6.   Які почуття виникли у Улянки?

4 клас

У лісі

Улянка повільно глянула й вперше

помітила, що ліс її любий уже прибрався в нову

чарівну одежу.

Як же хороше засвітилися очі у дівчинки, як

глибоко вдихнула вона осіннє терпке повітря!

Здрастуйте, сестри-берізки, вас не впізнати

сьогодні! Чи ви це, мої білокорі?

Прислухалась Улянка. Тільки струмок

у тиші дзюрчить.

Довго б отак сидіти із заплющеними очима

та слухати, коли ж це дві сороки прилетіли

й заскрекотали на дубі: «Чи скорро, старра,

буррю стрічати? Чи скорро, старра?» А друга:

«Не старра я, сестро! Не старра!»

Жолудь зірвався, застукав по гілках, сердито

Забубонів: «Буду бити вас обох, білобокі! Буду

бити вас обох, білобокі!»

Ось ти яка, осінь у лісі!

Улянка підвелася, підхопила книжки і,

перейшовши через струмок по сухій деревині,

звернула зі стежки.

Осіннє лагідне сонце востаннє пригрівало

старі липи.